Замітає снігом дивний сад,
Де цвіт яблунь вітер колихав…
Не поверне час тих днів назад.
Був ти поряд, тільки не кохав…
Дарував то сміх, то зорепад,
Хоч торкання всі заборонив…
А тоді – одну весну назад –
Ти пішов, і двері зачинив.
В серці – навіть дружби не зберіг,
Зник з думок навіяний етер…
Вчора перший сніг на землю ліг,
І тобі однаково тепер:
Що на серці – брила крижана,
Що жура в моїх очах сумних,
Що в холоднім домі край вікна
Мою душу засипає сніг…
13.12.2023
