Ми розстаємось назавжди.
Жаль, що так швидко все минає.
В житті буває так завжди:
Приходить мить, і десь зникає.
Пробач мені за все, прощай,
Лиш інколи у снах з'явись.
А щоб збагнути всю печаль,
В вечірнє небо подивись.
Згадай, недавно звідтіля,
Де мерехтять стожари мляво,
З’явились зіронька й зоря,
Що так засяяли яскраво.
Та раптом блиск в пітьму пірнув,
Та згасли зіронька й зоря.
Ось так і час той промайнув,
Де були поруч ти і я.