Я надто переймаюся війною,
Яку кремлівський розв’язав тиран.
Озвалась вона в косах сивиною,
Незгодами і болем свіжих ран.
Чи уявляє світ масштаби горя,
Яке російський кат нам спорядив?
Ми ж пройнялися духом непокори,
Поповнивши захисників ряди.
А дух перемогти – то марна справа.
Нема такого в світі ще меча,
Який би знищив українську славу,
Хоч не одна згоріла вже свіча.
Немало знала Україна воєн,
Котрі зі сходу посилав нам кат,
Він ворогом був для життя нового,
Та нас уже нічим не залякать!
26.06.2023.
Ганна Верес Демиденко
