Рак любив усі пісні:
і веселі, і сумні
і зібрав із жабок хор,
заспівали щоб фольклор*.
Жабки із усіх країн
сперечались п'ять годин:
скрекотали та скакали,
навіть лапками махали:
— "Ріббіт", "кокуі", "кра-кра!.." **
Сварка силу набира:
"Правильно співати як?"
А у Рака переляк!
Каже жабка-італійка:
— "Кра-кра-кра", дуреп-то скільки,
що не знають, як співать,
їх на сцену не пускать!
Жабка із В'єтнаму: — Ва!
От де правда вікова,
точно знаю: "ва-ва-ва",
кожна жабка так співа!
Жабка зі Стамбулу: — "Врак!" –
Правильно співати так!
А японка: "Керо-керо"!
Маєте дурні манери!
А угорка: — "Брекеке"!
Що за свари? Що таке?
— Тільки "ріббіт"! — (це англійка).
Як не "ріббіт" – буде бійка!
— "Крок-крок-крок", – іспанка каже,
мабуть, Рак вам всім покаже:
ви співаєте не так.
— Годі, все, – промовив Рак.
Я вас слухати втомивсь.
Наче в пеклі опинивсь.
Всі кричать на свій манер.
Спільний хор, мабуть, помер.
Україночка: — "Кум-кум",
Раче, хоч мені ти кум,
та скажу тобі: дарма
назбиралась ця юрма.
Всі співають як хотять –
очерети всі тремтять.
Заспіватиме фольклор
рідний наш, зі ставу, хор.
Наші українські жабки найспівочіші!
Весела і пізнавальна історія для малечі. І самій було цікаво дізнатися про пісні жабок в інших країнах. Пам'ятаю перший раз дізналась як англомовні котів кличуть - кірі, кірі кірі. Я мабуть з місяць ходила і всі розповідала знайомим
