За ставом, ген, гайок дрімучий,
Русалки чешуть в ньому коси об гілки колючі.
Зозуля закувала й полетіла,
Мабуть, смикнути хтіли із хвоста пір'їну.
Чугайстер витанцьовує по невисоких кронах,
А жайвір не здається, та все виспівує в повітряних потоках.
Під берегом у зіллі спочиває Водяник,
Чатує своїх Русалок, і виглядає на дощик.
За ставом гребля - шум та гам!
Потоки влаштували тарарам!
Нестримна воля в просторі полів...
За руслом яру промайнуло п'ятдесят рокІв...,
Як пасли тут худобу, й стежку толочили,
А нині, я стою, і це для мене - місце Сили .
