Привіт, герою! Як ти, друже?
В дорозі ти чи вже прийшов?
Ти добре чуєш чи не дуже?
Скажи, ти спокій там знайшов?
Хто проводжав тебе навіки?
Скажи хоч шепотом ім'я.
Хто обійняв, закривши віки?
Сказав сльозами: «Ми — сім'я!»
Ми всі — родина, українці
Живі й загиблі у бою.
Ми всі мільйони наодинці
І як мільйон один в строю:
І дід, і прадід, і прапрадід
Пала в крові, живе в очах;
Ми південь, північ, схід і захід
Тримаєм в битві на плечах!
І хоч життя зі смертю поруч
Крокують, дивлячись на нас,
Ми не звертаємо ліворуч
І зась поп'ятитись назад.
Вперед з Архангелами, Боже,
Веди нас в бій і збережи,
А повернутись, хто не зможе,
Ти шлях до раю їм вкажи
Через домівку, сміх, кохання,
Через матусині пісні.
Моя хвилина вам мовчання
І недовершені вірші.
І тим, хто зараз у окопах
Не спить під зливою ракет,
Я йду рядочками по тропах,
Тримаю словом кулемет.
І поруч брате постріляєм,
Загинем тілом ми чи ні,
Ми Україну захищаєм,
Качаєм плечі кам'яні.
08.04.2023
