Вірш Мікеланджело Буонарроті для Вітторії Колонна - видатної італійської поетки, його близького друга.
Оригінал:
Un uomo in una donna, anzi uno dio
per la sua bocca parla,
ond'io per ascoltarla
son fatto tal, che ma' pi; sar; mio.
I' credo ben, po' ch'io
a me da lei fu' tolto,
fuor di me stesso aver di me pietate;
s; sopra 'l van desio
mi sprona il suo bel volto,
ch'i' veggio morte in ogni altra beltate.
O donna che passate
per acqua e foco l'alme a' lieti giorni,
deh, fate c'a me stesso pi; non torni.
Мій переклад:
В особі жінки мовить чоловік
Чи навіть Бог, і диво учинила:
Така її чудова мови сила,
Що сам я з-під своєї ж влади втік.
Та переміну цю хвалити звик:
Той вільний «я» став ліпший, став мудріший,
Мене колишнього тепер жаліє.
І вид прекрасний до душі проник,
Та потяг цей від пристрасті чистіший:
Що врода інших? – cмерть її розвіє.
О, пані, що так змінювать уміє,
В огні і водах душі Ви спасайте,
Але мене мені не повертайте!
Переклад 03.-04. 03. 2015
Мій російський переклад
