За що мені такі страждання,
за що отримав покарання?
Невже багато я прошу,
чи може гріх, який ношу?
Невже не знатиму я щастя,
чому терплю таке нещастя?
Як довго мушу ще страждати,
невже не здатен я кохати?
Навіщо хрест такий тяжкий-
чого не знає розум мій?
Коли я житиму, як всі-
невже не прийдуть світлі дні?
Давно я вже не був собою,
хвороба володіє мною!
Навіщо жити й існувати?
я хочу вмерти й не страждати...
1998-2007
P.S. Чим цікаві вірші з плином часу - є ті, які пророчі та не втрачають актуальності через роки, десятиліття.... А є ті, які особисті та пишуться в певний період життя і з часом, звісно написав би по іншому, або їх зовсім могло не бути.... Але при цьому, є ті давно написані вірші - які десь змінюєш перед тим, як викласти, взагалі майже не задумуючись , так би мовити автоматично.... А є такі, як цей.... Де все написано 100% точно та відповідно до обставин, передано стан та емоції, саме тоді.....Знаючи про що мова - переписав би звісно зараз, останні 4ри рядки так точно....
Давно я вже не був собою,
щось відбувається зі мною!
Навіщо жити й існувати?
я хочу жити й не страждати...