2 1 7 Нехай.
⠀
Темнота починається словом "народ",
Що облишив гордіти людьми,
Двоголовий орел двоголово поход
Відправля - рви, неси та корми.
⠀
Викорчовуй городи, здирай ламінат,
Зуби жовті червоно роси,
І для мене вмирай, як солдат,
Білченят і курчат заноси.
⠀
Будь-но прикладом ка́ту, ядучій змії,
Присягнеш як на вірність лайну,
Іпотеку сплачу я тобі -
Три на метр і два в глибину.
⠀
Твій друзяка раніш першокласників тряс
І дівчат в шафу ласо пихав,
Мовив - складно робити оце тільки раз.
Потім цим він лише́ кайфував.
⠀
А після́ - де вже там, ось послухай, після́,
Глянем, там як появишся ти. -
З тебе справжню скотину робив я з нуля,
Отже - час розрахунки звести.
⠀
Двоголовий орел двоголово кричить
Потім він завмирає та жде,
А курчатко злетить, білченятка навчить,
І ніхто вже нікуди не йде.
⠀
А тому що надії приходять на світ,
І вертають собі імена,
Ну не може ж якийсь одинак-трупоїд,
Люд земний підім'яти сповна́.
⠀
Я не буду двосотим в четвертім ряду,
Не уб'ю, не лишусь у гробу,
Я Кирил. Не піду. Я Артем не піду.
(Хай так буде, хай буде, хай бу...)
⠀
Авторка Alja Khajtlina
Переклад Yurii Shybynskyi
ОРИГіНАЛ
217: пусть
Темнота начинается словом "народ",
Переставший гордиться людьми.
Двухголовый орёл двухголово орёт:
Принеси, разорви, накорми.
Разрушай огороды, сдирай ламинат,
Только зубы не смей расцеплять.
У6ивай для меня, умирай для меня,
Приноси мне бельчат и цыплят.
Будь примером змее, подлецу, палачу,
Присягая на верность говну,
Я тогда ипотеку тебе оплачу,
Три на метр и два в глубину.
Твой друган по дворам первоклассников тряс
И девчонок запихивал в шкаф.
Говорил, это сложно один только раз,
А потом начинается кайф.
А потом - ну какое там, слушай, потом,
Поглядим, как окажешься там.
Я тебя двадцать лет обучал быть скотом,
Так что время платить по счетам.
Двухголовый орёл двухголово орёт,
А потом замирает и ждёт.
Но цыплёнок встаёт, и бельчонок встаёт
И никто никуда не идёт.
Потому что надежда приходит на свет,
Возвращая себе имена.
Потому что не может один трупоед
Целый мир под себя подминать.
Я не буду двухсотым в четвёртом ряду.
Не у6ью, не останусь в гробу.
Я Кирилл. Не пойду. Я Артём. Не пойду.
(пусть так будет, пусть будет, пусть бу..)
⠀
ID:
961249
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 29.09.2022 10:44:07
© дата внесення змiн: 29.09.2022 10:44:07
автор: Юрій Шибинський
Вкажіть причину вашої скарги
|
