українське слово то є скарб. українська книга це є цінність поколінь наших предків. українська пісня це, безумовно, наше днк, яка пролетіла крізь час, традиції та покоління.
винищити українців неможливо допоки існує українська мова, слово, традиція, фольклор, історія нашого роду.
ми — самостійна держава незламного духу, ми козаки, що російські матері розказують наніч страшні казки своїм орчатам, ми Рід, що захищає своїх нащадків, ми народ, який неможливо підкорити своїй волі.
ми сміємося під дулом руського пістолету, ми танцюємо на злість ворогу, ми р'яно співаємо у вічі тому, хто нас зрадив, ми не залишаємося у стороні коли малому чи старому потрібна допомога. ми регочемо над смертю, танцюючи з нею танок. ми не боїмося нічого. ми — творча спадщина Лятошинського, Скорика, Лисенка, Леонтовича, Стеценка, Степового, Курбаса, Хвильового, Кобилянської, Зерова, Горської, Куліша, Шевченка, Стуса.
ми українці і цим усе сказано!