Улюблені в "хату-читальню" беру,
І там, за дверима... мене вже немає...
Ти гримай, у відповідь тиша "лунає",
Бо я розпочала:"Ще трішечки!" гру.
Пірнаю у глиб мудрих тих сторінок,
Як риба в воді там себе почуваю,
Чи, у епіцентрі кульбабок розмаю,
У двір до об'явника я роблю крок,
Чи десь від Сізіфа в дарунок беру
Той камінь, якого котив він угору,
(Мені чималеньку дав грек нині фору —
На чверть подолав неприступну гору).
Чи в нетрях блукаю прадавніх лісів,
Де хмари, як вівці, пасе Гонихмарник,
Чи стежу за працею органів карних,
Які роблять все, щоб таки злодій "сів".
Чи на перехресті зіркових стежин
Вдихну прохолоду червневої ночі,
Чи, вкотре, пройтись середмістям захочу,
Де пам'ять з тобою один-на-один.
Чи знов канделябри чавунні протру,
Щоб страсті земні тихе світло зігріло...
Хтось стукає в двері укотре несміло,
Невчасно, як завжди:"Виходь, бо помру!"
П.С. Згадані вище книги:
Наталя Данилюк "Кульбабова віхола"
Валентина Семеняк "Об'явник"
Любов Бенедишин "Дарунок Сізіфа"
Дара Корній "Гонихмарник"
Любов Ігнатова "На перехресті зоряних стежин"
Володимир Присяжнюк "У середмісті моєї пам'яті"
Іван Гентош "Чавунні канделябри" і "Страсті земні"
На мене не чекають, я їх заношу і забираю назад , а от кросворди чекають до свого закінчення. Я знаю, що не одна така,
бо інколи, щоб спокійно почитати, потрібно відгородитися дверима.
Я знаю, пані Валентино, що я не одна така, багато хто любить читати в туалеті, щоб ніхто не заважав . Є такий анекдот: Маленьке єврейське дитинча сидить у туалеті, а тато йому:"Мойша, не сиди просто так, ДУМАЙ!"
я теж особливо останнім часом це роблю.комендантська година, а почитати хочеться, то ...туалет= єдине місце, звідки не видно, що світло горить. мирних новин Вам.