У вечоровій тиші пісня скрипаля,
і стогне й плаче та мелодія сумна,
бо тужить з вітром Україна у диму,
слізьми-дощами гасить полум'я вогню.
Приспів:
Дай, Боже, сили нам перемогти
і Україну нашу вберегти,
у спадок дітям не залишити війну,
а відродитися із попелу й вогню.
Тужлива пісня лине з вітром у поля,
у муках стогне наша зранена земля.
Ти грай, скрипалю, тебе слухає весь світ,
хай кожен знає, як твоя душа болить.
У мить спочинку між боями на війні
скрипаль дарує щиро світові пісні,
у тій мелодії надія і любов,
у вечоровій тиші лине пісня знов.
Зоя Журавка
Чудовий твір! 
