Твій "Мир", Росіє, приніс сльози,
Розбиті долі, знищені міста.
Твій "Мир", Росіє - це безумство.
Тобі як хворій я пишу листа:
Скажи, де глузд здоровий у війні?
Як вбивства можна називати миром?
Ви - хвора нація, де більшість з вас сліпі,
Залякані, зомбовані нацистом-командиром.
Не бачите ви правди - схована від вас.
Вам брешуть: не рятують, а вбивають нас.
І ваших хлопців-вояків, тисячі вже вбиті.
Прозрійте, росіяни! Ваші гинуть діти!
Та що вам діти? Ви не вмієте любити,
Без матюка не знаєте як з ними говорити.
Народ пропащий, що на дно спустився,
А втім - на дні російський люд родився.
Безхатьки ж бо. Історію чужу ви вкрали.
Роками на брехні Москву так будували.
І землі забирали у народів: мир на крові.
Не велич це, а хвора нація. Глухі сліпці.
