Сорочка моя - вишиванка -
ясноока бранка від чужого стилю.
Й словом шию з оптимізмом теплі кольори.
Вірю - що недарма пращури старанні
передали обереги - відрізнятись гарно
серед різнобарв'я монокультур...
не завжди толерантних, часто агресивних.
А нам своє плести - нести у світ красу
та берегти надбання автентичні споконвічні.
І мову нашу солов'їну також берегти -
її мелодію вродливу переливом.
Хай лунає звично з від усіх околиць
аж до Києва стольного звично природно !!!
У щоденній боротьбі - за право бути собою -
не цуратися ніколи власного коріння.
Черпати проміння поміж хмар зневіри,
як ті нитки, котрі на полотні
дають натхнення порції.
Власними уміннями прикрашати волю -
долю вишиваним перевеслом коду нації !