Ти прийшов з дежавю… Я впізнала твої очі!
Що іскринками зваби запалили в душі вогонь!..
Ти з'являвся колись незнайомцем у снах дівочих,
Завойовником милим… і мене забирав в полон…
Дежавю чи міраж? Але знаю тебе вічність!
Такий рідний твій голос… і манери твої… і сміх…
Ти прийшов з нікудИ… і назад у нірвану кличеш!
Мов не бУло розлуки… надцять сотень чи тисяч літ…
Так буває: як з неба грім, наче сніг на квітах, -
У житті виринає ВІН - і міняє звичайний ритм!
Воскресають пророчі сни та закинуті геть мрії…
Наче сипле хтось пазли із майбутнього в наші дні…
І збираю шматки тих розкиданих фраз, моментів…
Оживляю химери снів… Закохалась чи сплю?.. Люблю…
Затиснула б в обіймах тебе, якби була певна,
Що звалилась на тебе так само, з петлі дежавю!..
14.12.2021
