Йде по дорозі грішна,
Тягне з собою хреста.
Людям байдужим смішно,
В кожного з них мета,
Пальцем вказати прямо,
Свій приховавши бруд.
Глибоко рити яму
Іншим — великий труд.
Ворог, назвавшись другом,
Пхає в хребет ножі.
Змії, що звились кругом
Кажуть ножі чужі.
Грішна крокує ставом,
З поту і солі міст.
Ті, хто гукає «Браво!»
В свято тримають піст.
Плаче та йде, невтішна,
Бо для людей не та.
То на землі ти грішна,
На небесах — свята.
