Прийшла війна,
Жорстока,невблаганна,
Рашистська влада ,так як Ірод той
Що віддає на страту ,і забирає супокой,
Щодня вбивають воїнів Украйни,
Щодня болить душа тих матерів.
Російська ж мама каже"Синок ведь ето не случайно,
Насилуй етих сук и убивай "
Цей їхній писк,як грім ,той прогримів.
Допоки будем ми рабами у своїй державі?
Допоки ще триватиме цей гніт?
Коли ж ми заживемо в славі
Й прорвемо цей колючий дріт?
Цей дріт брехні,свавілля,беззаконня,
Дитячих вбивств,й згвалтованих жінок,
Коли солдат не спить в окопі і спросоння,
Москаль указує йому на кожен крок.
Так стре тебе з землі твоя ж погуба,
Той плач і скрегіт чутимеш завжди,
Ти Путін і твоє рашистське кубло.
Бо Бог почує наші молитви!
