(Тім, хто покинув нас)
Настрій друже, не святковий,
Стрімко пролітає час.
І вже вечір сороковий,
Коли ти покинув нас.
Мовчки загасив цигарку...
Жінка щось на стіл ладна...
Наливаю повну чарку,
І за тебе п'ю до дна..
Тут нічого не змінилось,
І покращення нема.
Лише снігом поле вкрилось,
Та дружина спить сама.
Тут знайоме все до болю,
Все таке, як і колись.
Тож ти там, за нашу долю
При нагоді, помолись.
Прийде час і ми - до тебе…
Так, що згодом зустрічай.
Жаль не кличемо до себе,
Неможливо, вибачай.