Діалог Кассандри і Андромахи
в Трої під облогою
(на мотив драматичної поеми Лесі Українки)
Андромаха
Не можу бачити твоєї посмішки!
Кассандра
Чому б мені не посміхатись іноді?
Андромаха
Бо відчай ти, лише дратуєш так людей!
Кассандра
І відчай може посміхатись. Правда це.
Андромаха
Якби надію нашу пожаліла ти...
Кассандра
Чи маю для надії правду зрадити?
Андромаха
Але надію любить кожен, хто живе.
Кассандра
Життя серед неправди - нице. Бруд один.
Андромаха
Стерпіти можна бруд, надію маючи.
Кассандра
Я кликала її, та не прийшла вона.
Натомість маю тільки посмішку сумну.
Мої надії правда так оплакує.
Андромаха
Думки високі маєш - маю сина я.
В житті для нього я бажаю радостей,
Та в небезпеці він і може згинути...
Нехай обман - на краще сподіватимусь!
Кассандра
Так, нам не розуміти одна одної.
Обох нас, хоч по-різному, жалітимуть.
Проте від правди все ж обман жорстокіший:
Хоч слово моє ранить, вірність бережу.
02.10.2021
