Орала «Плугом»* непочату ниву,
«Чотири сонця»* * мало їй світили.
Заколосилось рясно її жниво
Там, де «ромашки розцвіли на схилах»***.
В душі на денці жевріла надія,
Їй Україна снилася ночами,
«Забудься», – щось казало їй, – «Докіє»,
Та вірші йшли до неї, мов прочани.
А час невпинно гнав кудись отару,
Їй те табу було сильніше страти.
Була за крок до Бабиного Яру,
О Боже, дати, як пекли їй дати!
«Багато неба»**** мала, та чужого,
Багато книг, ото – уже свої всі,
Чумацький шлях – така її дорога,
А на Землі святились хліб і сіль…
________________________________________
* - Деякий час Докія Гуменна належала до письменницької організації селянських письменників «Плуг».
** - «Чотири сонця», ***«Ромашки на схилах»,**** «Багато неба» –твори Докії Гуменної
