Ці дивовижні засоби зв’язку –
Вже зранку побувала в Україні.
Здійснила геть прогулянку тривку,
Із рідними поспілкувалась нині.
Пройшлась подвір’ям, сіла під кущем
Калини, що піднявся майже з хату.
Вогніють, ніжно скроплені дощем,
В густому листі кетяги патлаті.
Червоні яблука – садків окраса –
Вродили рясно. Скачуть на траву.
Ще кілька днів лишилося до Спаса…
Кричать зірвати, суплячи брову.
Дорідні сливи: сині та зелені
Так пахнуть – відчуваю в телефон…
І виноград, на перголи рамені,
Створив затінку кучерявий фон.
Зацвів уперше гібіскус бузковий,
Велично гладіолус вийшов в світ.
Гортензії -- у блузах кольорових,
Жоржин, троянд розкішний диво-квіт.
І чорнобривців - сторожів багато,
І квітка щастя – сонцем золотим.
Маленький рай – садочок біля хати,
Моя сестра захоплюється тим.
І мама втішена, що бачить доню.
Минуло в серпні вісімдесят сім.
Життя збирається в малу долоню.
Дай, Боже, миру і любові всім.
Ось так і відпочила в ріднім домі.
Сестра город сполола в часі тім.
Побачились, лишився теплий спомин,
Зігріє в чужині, в бутті хисткім.
13 серпня 2018
(с) Валентина Гуменюк
