У ніжному подиху вітру,
У тихому шепоті трав,
Ти була для мене повітрям,
Яке я так міцно вдихав.
Я бачив очей твоїх блиск,
І зорі були не потрібні,
Мов Сонце сліпила мене,
Ай справді, ви сильно подібні.
Не бачив я хмуру погоду,
Не чув я погані новини,
Ти стала для мене усім,
Щодня, щогодини й хвилини.
Наповнений радістю день,
Так хочеться нові звитяги,
Ти замість усіх пісень,
Які додають наснаги.
Щоб я без тебе робив?
Жив би простим життям,
А так я кохав, а так я любив,
Хоч стало це все небуттям.
І замість тисячі слів
Та непотрібного оправдання,
Я дякую тобі за все,
Я дякую за наше кохання.
Посилання на відео вірша: https://youtu.be/mafp3NuW3C0
