Я пам'ятаю милу усмішку одну,
Що перетворює злу зиму на весну,
І в ній можливо навіть потонути,
Такої усмішки ніколи не забути.
Та усмішка завжди допомагає,
Вона в теплі і променях купає,
Ті промені, як сильний оберіг,
Здолають зло, зіб'ють із ніг.
І якось сонце в очі засвітило,
Своїм промінням дуже засліпило.
Так ось, та посмішка сліпи́ть так само,
Впродовж життя керує нами.
Вона - дарунок нам усім з небес,
Вона знімає навіть сильний стрес!
Коли вам дуже сумно, - зупиніться,
На той чарівний усміх подивіться.
І в будь-який життя момент,
І в негаразд, і в інцидент,
Тримай завжди свою усмішку,
Молюсь, солодку, а не гірку.
І ніби я сказав усе, що хтів,
Додам лиш кілька простих слів:
Ту усмішку твою, найкраще диво,
Даруй щодня своєму сину)
¤ПС-СД¤
Дякую дуже!
