білий вірш
В серпні серпи косять трави,
Що залишились зелені.
Сонечко палає степом
І колодязі пустіють.
Річка навпіл обміліла,
Одіж у дерев жовтіє –
Та й корівки до водиці
Аж бігом... Безхмарне небо...
Всі дощам благають впасти,
Бо земля суха й тріщата.
Боже, змилуйся над нами...
Та й городи майже голі.
Серпень каже: "Скоро в школу,.."
Зустріч з друзями чекає –
Підросли за літо діти,
Іще вище їм злітати.
Тож годинник вертить стрілки,
Час життя рахує в митях...
Серпень в осінь, рік минає,
Чар цей лет в лелечих крилах...
Й наш політ – сіяй, примарний –
Ще один в земнім роздоллі,
Долі над небесна казка,
Тлить туман fata morgana...
18.08.2020р.
Чудово! 
Краса 
