Світяться в небі яснії зорі,
Поміж них повен місяць гуля.
Вийди кохана серденьку мила,
Люба дівчино щира моя.
-Вийди із хати підем гуляти,
Не замочиш ти ноги в росі.
На руках тебе буду тримати,
А ніч нам відкриє тайни свої.
-Не вийду я з тобою гуляти,
Бо розбудиться ненька моя.
Та й цілу нічку не буде спати,
Виглядатиме мене у вікна.
-А ти віконце можеш відкрити.
Тебе землю тихенько спущу,
А як на дворі буде світати,
Додому назад тебе приведу.
Ясно зорі серпневі палали,
Ясен місяць за хмар підглядав.
Як бравий молодий козаченько,
Під віконцем дівча підмовляв...
Гарно! А чи й вдалося спокусити те дівчисько 
