В гаю не чути солов’їв,
Над полем жайворон не в’ється,
Лелеки, гуси й журавлі
Тепло понесли в піднебесся.
Вже де-не-де паде листок
Пожовклий з дерева на землю,
Отави зложені в стіжок,
А льон пов’язують в куделю.
Бо осінь, осінь йде до нас
З своїми барвами ясними,
Для молодих – весільний час,
Для пожилих – набратись сили.
Щоб все, що вродила земля
Звезти в стодоли і амбари,
Бо скоро прийде і зима,
Вона уже не за горами.
Тай день короткий, наче мить,
І ніч і довша і туманна,
А час ракетою летить, –
То осінь, осінь, наче панна.
