напевно, я збожеволію. я обурений, просто не маю слів!
зараз я пригадаю. я без неї не можу, але не можу й без слів.
від мене втекла моя подружка. я вже думаю, я здурів.
треба купити костюм туриста, рюкзака й десять пар чобіт.
ні, я зношу сто спортивних костюмів, рюкзака й сорок пар чобіт.
я знайду свою втрачену дівчину, я обшукаю цей світ.
будьте певні.
сьогодні вранці прокинувся – бачу: вона втекла.
може, її й не було? ні, я знаю: вона безперечно була.
може, хтось її вкрав та забрав аж ген до чужого села.
гей-гей, я приведу її додому.
всі ці скрутні обставини не зіб'ють мене з пантелику, – ні!
я не скорюся таким обставинам! чи скорюся? та звісно ж, ні.
що я роблю? співаю? я плачу й стогну. я здурів від її брехні.
хтось її там колись покинув, ще хтось її одурив,
– тепер їй здається, то я її чи покинув, чи одурив.
виходить, тепер я розплачуюся за всіх її чоловіків.
lost woman blues, motörhead
https://www.youtube.com/watch?v=qVEUZNRp52Y
