Убила душу… розіп’яла,
Душа злетіти – не змогла!
Загнала цвяхи злі цинізма
До ядра щирого… єства!
...у те єство – що покохало,
І навіть більше… здійнялось!
У те єство – що казку взнало,
Коли не вірило… ні в що!
Перепрошила… всю програму,
Посунув в кут – стару любов,
Котра здаватись не хотіла,
Але ж… почула: «Ти готов»!
…то був твій голос – такий рідний,
Такий близький… на диво він!
То був твій голос: «Ми разом»…
Та раптом стукіт – в пекла дзвін!
…убила душу… розіп’яла,
Душа злетіти – не змогла!
Загнала цвяхи злі цинізма
До ядра щирого… єства!
