А може це й накраще?
А може так і треба?
Й ці кілька днів були немов бальзам,
І знову ти піднялася у небо,
І над тривогою розвіявся туман.
А у душі мов поселився спокій,
Немов із ним у душу увійшов...
І стали сни спокійні та глибокі,
І сум не заглядає у вікно.
Що буде далі, як усе складеться?
Чи є майбутнє в вашому житті?
А може все, не розпочавшись, закінчиться,
І ти залишишся в одвічній самоті...
Тепер лиш час, усе що є, розсудить
Усе розставить на свої місця,
Хто з ким, хто де і хто кого полюбить,
Чи ця любов залишиться в серцях???
А чи забудите усе, що говорилось
І тільки інколи згадаєте на мить?
Та в тебе за спиною знову крила,
А в нього серце більше не болить...
У тебе щастям засвітились очі,
В його очах ясні вогні горять...
Єднайте ж вже свої самотні ночі,
Живіть і насолоджуйтесь життям!!!
13. 04. 20
