ВІНОЧОК
Сплела дівча вінок Із квіток і зірок
І подрузі Луні наспівує пісні
Сльозиною жива у росоньках трава
Мов казкою зі сну Ліс пробудив Весну
В задумі річки плин, старий гойдає Млин
Ой Котику … ясний… - то Гай шепоче з вій.
Дитинонько засни.
І серце, і душа торкнеться таїни.
Най сплетений вінок – полине до зірок.
А звідти над ярами, над білими хатами.
Впаде тобі до рук, мій давній, щирий друг.
Щоб серце розцвіло, Чумацький шлях знайшло.
Ти зранку пробудилось, росиною зросилось.
Ще й сонечком засяй і щастя зустрічай!
Анфіса Букреєва-Стефко