Коли приходить в дім біда,
Нахабна і сердита,
Відь люті сіра і бліда
Кричить несамовито:
"Я ненавиджу гарні дні,
Коли пісні співають.
Люблю бої я на війні,
Де кров ю поливають."
Все розриває на шмаття,
Із розуму всіх зводить,
Назад не буде вороття!
Біда одна не ходить...
Немилосердно відбирає,
Усе, що серцю мило.
Вогонь надії загасає...
Та зернятко вціліло!
А в тім зерняточці малім-
Така таїться сила!
Що відсіч дасть всім силам злим!
Міцне, золотокриле!
09.04.2020р. 16-52
