Перший промінчик ласкаво
долі шепоче: - Кохай!
Вранішня казки - забава...
Серце бринить... - Та нехай!..
Сонце промінням, як кішка...
лиже простори смачні...
- Я помилуюся трішки!..
Мрії ще десь уві сні...
Поглядом скреслим в долину
душу свою пожену!..
Потім... в минуле полину...
Щастя знайду пелену...
Поналиваю ним вени...
Душу заллю до країв!
- Так безпорадність шалену
вичавлю з долі плаїв*!..
Посмішку клею люстерку...
Хай зігріває житло...
- Раннє проміння під серцем
ковдрою стелить тепло...
24.01.2020 р.
Картина Михайла та Iнеси Гармаш.
*плай - стежка
