Я відірвався від Землі...
Мій вибух став, мабуть, фатальним...
І тиша... Тиша в тлі загальнім...
Гнітюча тиша поколінь...
Я відірвався від Землі...
Вже недоступні часу плини,
Десь там, далеко всі світлини,
Де я та Світ... чи моя тінь?..
Я відлетів, немов й не був...
Ховає Сонце світ проміння,
Забрівши знов за обрій змінно...
Лишень пташок вже не почув,
Що, ніби десь завжди жили,
Що завжди радо затихали,
Наснивши нам нічнії чари...
Але сьогодні - не змогли...
Я відірвався від Землі...
Тікає Сонце... Світ холодний...
І тиша... Тиша у безодні...
Житя без меж і без подій...
