Уранці цього дня я думаю про Вас,
Втім, як і кожен день уже п'ятнадцять років,
В молитві Богу, що вона в ранковий час
Тихесенько струмить з джерел душі глибоких.
У світі геть ніщо не робиться само.
З чола країни хтось конкретний має стерти
Нещасть, негод, невдач, неуспіхів клеймо,
Підняти врешті-решт країну з ложа смерті.
У світі геть ніщо не робиться само.
Щось робить певний хтось, хто це зробити здатен,
Коли є певний збіг обставин і умов.
І здійснюється все в конкретні, певні дати.
Ви є особа ця. І час цей вже невдовзі.
Це доля. І вона уже сценарій пише.
Хоч зазвичай вона писати звикла в прозі,
Щоб написати це, їй знадобляться вірші.
21.12.2019, Київ