|
Карпати мої,що думаєте ви,
скажіть щось,ви мовчите віки.
Ви як ті коні,неслися по життю,
долаючи усе-швидкість і висоту.
Карпати мої,чом ви такі сумні,
характер камінний у вас,хоч ви у тишині.
І загадковість ваша,аж страшить,
але екстрим,від вас-пянить,пянить,пянить.
Карпати мої,я знаю ви такі,
не поступаєтесь нікому, ви по красі.
Величність ваша,могучність й висота,
Карпати милі-це все і є,ваша краса.
Карпати мої,білі і сніжані,
хто тут бував-закохані у вас ,усі.
Ви велич, цього краю і всієї України,
і щоб всі бачили,білу фату наділи.
Карпати мої,ви велич і краса,
яка від Бога,була нам усім дана.
І ваша велич,показує це все,
ваш дух Карпатський,знами завжди буде.
ID:
855834
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 25.11.2019 11:07:19
© дата внесення змiн: 25.11.2019 11:08:03
автор: Бабич
Вкажіть причину вашої скарги
|
Чудово! 
