|
Люблю тебе,моє миле село,
яка пора на дворі-все рівно.
Горжусь тобою,за тебе вболіваю,
хоч і не завжди,все добре-чесно, я зізнаюсь.
Мандруючи,по вулицях свого села,
бачу будинки і двори,в яких панує доброта.
По них,я бачу-працьовиті люди,тут живуть,
а ще такі,що сімейний побут бережуть.
Моє село,мій край,що з малку у душі,
розмовний діалект-який не завжди,розуміють всі.
Але,ти мій,моїй душі, рідная земля-
де я живу а головне,де народився я.
Я з Закрпаття,так я Углянин,
і я горжуся-я дитя,цих гір і полонин.
Це не Європа,Америка,не Обітованна,це земля-
то Закрпаття,Марамороша ніжная душа.
І хай цвіте і пахне Закарпаття миле,
де гір Карпатських велич і спів трембіти лине.
А рідна Угля,Едельвейсом хай цвіте,
і все життя моє,в душі вона буде.
ID:
855454
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 21.11.2019 17:47:39
© дата внесення змiн: 21.11.2019 17:49:12
автор: Бабич
Вкажіть причину вашої скарги
|
СПАСИБІ ШАНОВНА!!!
Дуже гарно про рідний край! 
