Якщо хочеться побути - то побудь,
Просто бачу, як поріг мій часто топчеш,
Якщо хочеться забути - то забудь,
Бо мені вже все одно, чого ти хочеш.
Мою ніжність за нудке вино сприйняв,
З винуватими очима в сни приходиш,
Так вже сталося, що справжню не пізнав,
Не вини себе, це відстань, що ж поробиш...
Ти повір мені, так краще для обох,
Бо, насправді - я вогонь, цунамі, вихор,
Я різка, часом, зухвала, бачить Бог,
Не для тебе це, ти любиш звично й тихо...
Не солодка я, а гостра...прощавай...
Просто ти не той поріг так часто топчеш,
Якщо хочеться забути - забувай,
Бо мені вже все одно, чого ти хочеш.
***
