Відбринів і цей день в пущу,
Де вже нічка колобродить,
Та, що нас за носа водить -
Погадать на кави гущі.
Там події в танці кружать,
Місяць ген, що чародійник –
Все по колу безнадійно
В бігу світ шле блідий, мужньо...
Б'ється море в темну нічку
І гортає мірно хвилі –
З ними час летить безкрилий,
Та життя ховає в ничку...
Мрій сліди ковтає море...
Босоні́ж чаклунка-нічка
Перебігла на росичку –
В ранок станула, як горе...
В день новий розплющив очі –
Сонце радісно вставало...
З сну, від того карнавалу,
Соловейко Мир пророче!
19.07.2019р.