Ось бачиш, Тарасе,
Зустрілись
Дев’ятого березня знов,
Як завжди, твій погляд -
Мов стріли,
Він вище і краще промов
Отих недолугих «нащадків»,
Що «віник» принесли тобі.
Пробач, не такі ми порядки
Вбачали, коли у юрбі
Стояли морозним майданом,
Подалі від теплих трибун.
І, ніби, прогнали тирана,
Та враження, наче чаклун
Усім тим завзятим до влади
«Безмізковий страх» зворожив,
Не можуть засвоїти, гади:
Народ не простить грабежів!
Боролись ми зовсім за інше,
За правду і волю людей,
Щоб дихалось глибше і ліпше,
За щастя майбутніх дітей...
Пройдисвітів завжди достатньо,
А влада - ярмо і брехня,
І досі там «орків» занадто,
Хоч б'ємо їх майже щодня.
Свободи процес незворотній,
Бо то є природній процес,
І рожі провладні й мерзотні
Не змінять бажання небес:
Ми будемо вільні й заможні,
Щасливі на власній землі!..
Хай знає на банковій кожний
І скаже х*йлу у Кремлі.
09.03.2019р.
*Картина: «Біль»
Автор Шупляк Олег Картини з подвійним змістом
https://shupliak.art/uk/gallery/hidden-images/pain
Мало б'ємо! 
