Ти не кличеш мене і не кажеш - прийди!
Я дивлюсь на годинник, що цокає тихо.
І вечеря не в смак, то ж нап"юся води,
Ляжу спать - не засну, хоч присплю своє лихо.
Я не кличу тебе, і не мовлю - прийди.
Здогадаєшся сам? не надіюсь, не знаю...
Відспівала весна, і лягли холоди,
Вже й стежина підходить до самого краю.
А чому саме так - тут пояснень нема,
Наших доль розійшлись недокреслені кола.
Замість тебе прийде без запрошень зима,
Бо самотність весну не поверне ніколи...
Щиро вдячна Вам! Смуток - це буває...але все минає! Сонечко все вище, І весна - все ближче! 
Та буває часом, по ночам... Але то так, хвилини... Дякую за увагу! чекаємо весну!!! 
