Мої літа, мов коні вороні
(У пісні їх навік так порівняли).
Тут вершник я. І радісно мені,
Що ми на крутосхилі не пристали.
Мої літа - неповторимий шлях,
Що кожен від народження верстає.
Я мандрівник лиш. Хай не заростає,
Не обезлюдніє забутий у віках.
Мої літа - це нива серед нив,
Чим довші гони, тим вільніше долі.
Ми працю знаєм в цім живім роздолі,
А час покаже, що хто натворив.
Літа мої залишаться комусь,
Коли піду отак і не вернусь.
