Ти була у червоному платті,
Чорну сумку в руках тримала,
А я ніс білі квіти латаття –
Що їх любиш, мені ти казала…
Погляд карих очей блискавичив,
Каблучки ритм війни відбивали.
Я коханням тебе возвеличив,
Зрозуміють лиш ті, що кохали.
Били громами губи в мовчанці,
Ти байдужістю душу вбивала.
А казала, що любиш, ще вранці,
Найдорожчим мене називала.
Ти була у червоному платті,
Ти сердилась, бо довго чекала.
Така рідна в сердитім завзятті,
Бо я знав, що мене ти кохала.
