Тиша. Місяць освітив стежечки оспалі,
Квітів запахи навкруг дивні і таємні,
А під місяцем в імлі, як два духи темні,
Мовчки ми ідем удвох щораз далі... далі...
Раптом вітер закрутив танці понадземні;
Гне дерева все сильніш в потузі зухвалій!
Чую голос: Світе мій, теж танцюй у шалі!
Ждеш ти спокій, тишу, сон?– Бажання даремні!
Шум дерева здійняли, вітер їх гойдає,
Листя з кучерявих крон у танець той лине.
Вітер тре сухі гілки, крутить їх, ламає, –
То підніме догори, то донизу кине...
Гей! Гай! Танець! Лист все менш у ньому кружляє,
а все більше вниз летить ... де в пилюці гине...
Jerzy Żuławski
Sonety mlode: Taniec
Cisza. Księżyc zagląda w wnętrza głuchych alej,
wonie kwiatów się snują dziwne i tajemne,
a śród woni, w księżycu — jak dwa duchy ciemne —
milcząc idziem oboje coraz dalej... dalej...
Wiatr się zerwał i tany wnet zawiódł nadziemne;
wstrząsa drzewa, wciąż silniej, potężniej, zuchwalej!
słyszę — woła: O, świecie! tańcz ze mną i szalej!
chcesz spokoju? snu? ciszy? - życzenia daremne!
Drzewa drgnęły i szumiąc jęły trząść się w wietrze,
z płaczem wielkim liść roniąc z rozwianych warkoczy —
a wiatr z zgrzytem z gałęzią suchą gałąź zetrze,
targnie szczytem, zakręci i znowu przytłoczy...
Hej! ho! taniec! — i jeno liście coraz rzedsze
i wciąż więcej ich spada — ginie... w proch się toczy...
Щиро дякую за бажання покращити мій переклад! Але залишу без зміни, бо в такому вигляді цей переклад розміщений у збірнику перекладів "ARS TRANSLATORICA".
