Як добре,
коли біля тебе є
твої найкращі
друзі.
А ще краще,
коли це справжні,
а не фальшифі,
як деколи
бувають гроші, друзі.
І всі ми прекрасно знаємо,
що дружба перевіряється роками,
але на практиці,
все набагато простіше...
(мабуть)
Але ну їх до біса
ці стерепотипи,
цю теорію і перевірку.
Найголовніше -
щоб із друзями
було добре,
було кайфово.
Щоб у їх компанії -
ти відчував себе своїм,
а не звичайним перехожим.
Не будь вічним занудою,
веселися разом з ними.
Звичайно, деколи,
ти і зовсім не думаєш
про веселощі і дурощі.
Тобі хочеться просто
вмерти...
Але стій, не поспішай!
Нема сенсу покидати
цей світ, нема сенсу
покидати своїх друзів.
Бо вони створені для того,
щоб ти і не думав про смерть.
Без тебе ваша " банда"
вже буде не та.
Без когось із них - також.
Та й взагалі,
без іскри немає вогню.
Хіба ні?
Ніколи не говори за спиною
про когось,
а особливо про друзів.
Якщо таке спостерігається -
то ви не друзі,
а просто " актори"
погіролого театру.
Підводячи підсумки,
скажу - Кайфуй від свого
життя і від того, що
маєш тих, з ким можна
повеселитись,поділитись
проблемами,поговорити
про все на світі.
Не забувай про свою
" банду"
А на останок лиш скажу:
-Друзі мої ви круті!
Я вас не забуду
і у нашій банді я
аж до згину буду!
І я дякую за все,
що із нами було
бо тоді нам всім
весело було.
