Дівонько - любонько,
світла голівонько,
стрічки вплітає в косу,
красеня місяця збавниця,
утрішню збирає росу.
Ніженьки вимила нею холодною,
серце ж палає, мов жар.
П'янкою гуде голівонька,
від почуттів - ураган.
Пісню співає, мов та пташка,
дзвінко й тривожно,
солодко Душі,
є надія, що ще спроможна
щастя своє віднайти.
Посміхається радісно їй веселка,
вабить її краса,
все навкруги зеленіє,
наче до неї промовля.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg