Вари́ть, нестерпно так вари́ть,
як хмари поскладались ладно.
Ще мить, напевно загримить,
і піде дощик благодатний...
На Землю, що майже іскрить
спекотним тілом безпорадно.
А небо збрую нагострить, -
стріляти буде наче з танку.
Ховайся, хто живий іще
кудись до хати, чи у погріб.
Бо вже ватаги блискавиць
почали затяжні гастролі.
За ними злива затягла,
по даху вальсували ноти...
Аж радість вийшла з берега́.
повітрям свіжим прохолодним.
