Благодарю, Світлано, від усього мого серця, про яке мені бажалося б, щоб воно дедалі ставало й чутливішим тай напевно і мудрішим паралельно (даруйте мені, Ваша ласка, оце трохі надмірне бажання подібої "роскоші"!). Тут іще звичайно досить далеко до "Мосту Мірабо", але він - цей міст - залишаєтьс для мене свого роду орієнтиром, помічником, радником і... мрію (знову!..) - добрим товарищем!
Мені насправді, поза усякою псевдо-скромністю кажучі, дуже подобається, що Ви мене Вашою увагою "балуєте"!
Вітаю щиро й "майовито-поетично" ! Герберт