Ароматной волной заполняется вечер.
Маттиола - фиалка распустила цветки.
Будто глазки открыла, поздороваться хочет
со звездою на небе, бледным месяцем тоже.
И чубатому бархатцу шлёт свой привет.
Ветерок прилетел на желанную встречу.
Тихой лаской повеял. Как порывы легки.
Я открыла окошко, чтоб впустить в стихострочки
их сиреневый запах. Расцвету с ними, может.
Не приметный цветок – маттиола. Привет!
07.05.18 г.
Матіолаhttp://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790515
Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський
Хвилею духмяною довкола
В повітрі аромат пливе чудовий,
Це нічна фіалка - матіола
Вечірньої пори відкрила знову
Свої бузкові ніжні оченята,
Ніби із кожним хоче привітатись:
Зорями, що миготять у небі,
Місяцем в підповні, наче лебідь,
Теплим вітерцем ласкавим, тихим
І чубатим жовтим чорнобривцем.
Крізь відчинене вікно той дивний запах
До моєї доліта кімнати,
Як вдихнеш - і кличе в світ казковий
Непримітна квітка - матіола.
06.05.18 г.
