Сонце світить у віконце
І розділяє два світи
Світ тіні, що потопає в розбраті і смутку
Та світла світ, що радості немає меж
Ти йдеш вперед постійно
Та зупинись і озирнись
Чи вірною дорогою ідеш?
Та й якщо так
То чи не варто зупинитись?
Бо ти в кінці дороги щастя не знайдеш
Бо щастя те якого тінню мариш
Воно у тебе на шляху
Ти озирнись, можливо воно поряд йде?
Усю дорогу поряд хвостиком іде
Без тіні сумніву слідує за тобою
Та ти ідеш і бачиш лише ціль
Та цінність цілі не досягнення її
Оо ні, бо цінність в шляху до цілі
Яким би шлях оттой небув
Ти подивись хто по нім з тобою йшов
Тож певне треба шлях обрати
І йти по ньому без мети
