Коли в тебе плаче душа
Чи вона задоволена щастям?
Чи вона просто жить поспіша?
Помирати не хоче нізащо.
Так мало було почуттів,
Може, посміялася доля
Не буде вже більше життів,
А болю ще буде доволі.
Буває зустрінеш людину
Й руйнується твій крихкий світ
Усе, що ти будував гине,
Летить у свій власний політ...
Тоді знову плаче душа
Їй холодно, сумно і лячно
Весь затишок теж вируша
В дорогу якусь необачно
Здається, що всьому кінець
І жити нема уже сили
Душі увірвався терпець,
А може її загасили. ..
